Зернини досвіду

Застосування інтерактивних методів на уроках виробничого навчання при підготовці кухарів, кондитерів

Ващук І.М., майстер в/н

Камінь-Каширського ВПУ

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації навчально-виховного процесу, що має конкретну передбачену мету – створення комфортних умов для пізнавальної діяльності, за яких кожен учень відчуває свою успішність, продуктивність праці, виключення домінування однієї думки над іншою, інтелектуальну спроможність. Призначення інтерактивного навчання полягає в тому, щоб по перше: передати знання, по друге: усвідомити цінність інших людей. Тут зміст роботи не лише знання, а і способи мислення.

Спільна діяльність учнів в процесі пізнання, оволодіння знаннями, вміннями і навичками означає, що кожен вносить в цей процес свій особистий індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, засобами діяльності. Відбувається це в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки, що дозволяє не тільки отримати нові знання, але й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі форми співпраці.

Організація інтерактивного навчання сприяє ефективному набуттю знань, формуванню навичок і вмінь, виробленню нових цінностей, створенню атмосфери співробітництва, дає змогу майстру виробничого навчання стати справжнім лідером учнівської групи, унеможливлює як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою та передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Уроки виробничого навчання з використанням інтерактивних методів навчання надають учням можливість для формування основних пізнавальних і громадських умінь, навичок і зразків поведінки в суспільстві та дають змогу засвоювати одночасно теорію і практику, а це надає змогу учням проявити інтелектуальну ініціативу, характер, розвивати світогляд, логічне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями, приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництву.

Застосування на уроках виробничого навчання інтерактивних методів висуває певні вимоги до структури уроку, яка складається з таких елементів: мотивація, подання теми та очікування навчальних результатів, надання необхідної інформації, інтерактивна вправа, підведення підсумків та оцінювання результатів.

Готуючись до проведення уроків виробничого навчання з використанням інтерактивних методів навчання, майстру виробничого навчання потрібно напружено творчо і розумово працювати: глибоко вивчити і продумати матеріал -   основний і додатковий; старанно спланувати заняття – визначити ролі учасників, підготувати запитання і можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття; передбачити різноманітні шляхи привернення уваги учнів на уроці до навчального матеріалу; ретельно підготувати інтерактивні вправи, які будуть продуктивніші до засвоєння матеріалу.

Інтерактивні вправи майстер виробничого навчання може застосовувати як на вступному інструктажі, так і на заключному при перевірці знань і вмінь учнів. Також інтерактивна вправа може охоплювати всі етапи виробничого навчання (наприклад, рольова гра, урок-змагання). Головна задача майстра виробничого навчання – зацікавити учнів, мотивувати їх бути активними, добре проінструктувати щодо виконання практичного завдання саме з використанням інтерактивних методів.

Під час організації інтерактивного навчання на уроках в/н можна використовувати такі методи:

«два – чотири – всі разом» - учням пропонується проблема, яку вони спочатку опрацьовують самостійно, потім обговорюють у парах, далі об’єднуються в четвірки. Після прийнятого спільного рішення в четвірках відбувається колективне обговорення питання;

«синтез думок» - бригада працює над однією темою, об’єднують думки в одну;

«спільна проблема» - бригадам видається завдання різного змісту але однієї проблеми. Після виконання завдання кожна бригада висвітлює свою ідею. Експерти узагальнюють результати відповідей, за необхідності допомагають, роблять висновок;

«вінок ідей» - використовується під час вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей. Застосовуються за умови, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань, які бригади представляють по черзі;

«інтелектуальне казино» - це ефективний метод бригадного обговорення, пошук рішень, що спонукає учнів проявляти свою уяву та творчість, здійснюється шляхом вільного вираження думок усіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретних тем. Майстер ставить проблему, яку треба розв’язати та запрошує учнів взяти участь у її обговоренні;

«мікрофон» - учням пропонується висловити власну думку з певного питання. Швидко, лаконічно повинен висловитись той учень, в руках якого опинився уявний мікрофон;

«крок за кроком» - учням пропонується озвучити покроковий алгоритм виконання певного завдання;

«мозкова атака» - для розв’язання проблемного питання учням пропонується знайти якомога більше шляхів, пропозицій, які фіксуються. Після цього проводиться обговорення;

«обери позицію» - пропонується проблемне питання, дві протилежні думки щодо її розв’язання і позиції «так», «ні». Учні обирають певну позицію, обговорюють правильність своєї думки, аргументують її. Після чого йде спільне обговорення проблеми в цілому.

Характерною рисою даної педагогічної технології є природна активність учнів – фізична (вони ходять, говорять, пишуть, малюють), соціальна (задають питання, обмінюються думками), пізнавальна (допомагають, корегують, знаходять рішення). Зазначені вимоги можуть знайти свою реалізацію під час проведення виробничого навчання і дозволяють задіяти свідомість, почуття, вольові якості учня. Це дозволяє збільшити відсоток засвоєння навчального матеріалу.

Практика показує, що при  використанні інтерактивних методів навчання учні запам’ятовують 75% того, що висловлювали самі, 85% того, що робили самі. Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, а також і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в бригадах (групах) сприяє розвитку комунікабельності, співробітництва, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміс.

Використання методу проектів на уроках виробничого навчання

Ілюшик С.І., майстер в/ н

Камінь-Каширського ВПУ

Як на уроках теоретичного, так і на уроках виробничого навчання в ПТНЗ, проектна діяльність відкриває в учнях здібності лідерів, які вміють організовувати роботу в своїх групах, азартних людей, які вміють доводити свою точку зору.

Розвивається вміння співпрацювати, почуватися членом команди, брати відповідальність на себе, аналізувати результати діяльності. Це відповідає соціальному запиту сучасності: надається перевага комунікативній компетентності (навчитися жити разом).

Під час використання проектної технології змінюється роль майстра виробничого навчання, який стає одним із членів проектно-дослідницького колективу і може брати на себе різноманітні соціальні ролі в малій групі – джерела ідей, інформації, порадника, рефері тощо. Він так само, як і інші члени проектної групи, вступає в систему відносин, взаємодії, співпраці, несе відповідальність за навчально-проектну діяльність.

В площині проектної діяльності учні, спільно з майстром виробничого навчання:

ü  складають загальний план засвоєння матеріалу;

ü  визначають основні та додаткові інформаційні джерела;

ü  визначають типи робочих уроків, розробляють індивідуальний проект.

Це дає учням змогу розширити зміст освіти для себе; змінити ставлення до професії; навчитися визначати проблеми, розв’язувати їх; морально, інтелектуально, творчо, організаційно зрости відносно себе.

Для учнів труднощі виникають у постановці мети і завдань, в аргументації вибору, у порівнянні отриманих результатів з необхідними, в об’єктивний оцінці своєї діяльності. Але учень може самостійно визначити причини невдачі та свої резерви на майбутнє, завдяки яким робота в цілому була успішною.

Проект спонукає учня виявляти інтелектуальні здібності, моральні й комунікативні риси, продемонструвати рівень володіння знаннями і загально навчальними вміннями, здатність до самоосвіти та самоорганізації. Проектній діяльності може передувати «мозковий штурм», у процесі якого визначаться нові цікаві проблеми для учнів. У процесі проектування учні синтезують знання під час їх пошуку, інтегрують інформацію суміжних дисциплін, шукають ефективніші шляхи вирішення завдань проекту, спілкуються одне з одним. Спільна діяльність реально демонструє широкі можливості співробітництва, під час якого учні ставлять мету, визначають оптимальні засоби її досягнення, розподіляють обов’язки, всебічно виявляють компетентність особистості. Проектна діяльність наочно демонструє можливості моно- і поліпредметного, індивідуального і групового проектів.

У проектній діяльності докорінно змінюються відносини «педагог – учень»:

Þ    учень відкриває мету діяльності – педагог допомагає йому в цьому;

Þ    учень відкриває нові знання – педагог рекомендує джерела знань;

Þ    учень експериментує – педагог розкриває можливі форми і методи експерименту, допомагає організувати пізнавально-трудову діяльність;

Þ    учень обирає – педагог сприяє прогнозуванню результату вибору;

Þ    учень активний – педагог створює умови для розвитку активності;

Þ    учень – суб’єкт навчання, педагог – партнер;

Þ    учень відповідає за результати своєї діяльності – педагог допомагає оцінити отримані результати і виявити вдосконалення діяльності.

На уроках виробничого навчання при підготовці кухарів та кондитерів в професійно-технічних навчальних закладах можна використовувати як елементи методу проектів (організація дослідницької діяльності, пошукової роботи) так і реалізовувати масштабні проекти.

Зокрема, учні нашого навчального закладу впродовж останніх років працювали над реалізацією навчальних проектів: «Кулінарні секрети Волині», «Вітаміни на столі», «З моря до столу», «Спеції у нашому житті», «Борщ – кулінарний символ України» та ін. Також часто використовуються випереджувальні творчі завдання пошукового і дослідницького характеру для учнів, наприклад, виготовлення газет, буклетів, стіннівок, презентацій по тематиці уроку.

Отже, проектна діяльність змушує учня по-новому поглянути на свої вміння, на характер взаємодії з довкіллям, тому що під час роботи створюються умови, за яких учень зможе самостійно здобувати знання та застосовувати їх з пошуковою та дослідною метою, щоб насамкінець знайти їм практичне застосування в житті.

Досвід використання дидактичних ігор при підготовці кухарів

Костючик С.Л., викладач спецдисциплдін

Принцип варіативності освіти дає змогу педагогам вибирати і конструювати навчальний процес на основі нових ідей і технологій. При підготовці кваліфікованих кухарів я часто використовую дидактичні ігри на уроках спецдисциплін. На мою думку, такі уроки залучають підлітка до діяльного розв’язання завдань, проблем, ставлять його в позицію причетності до подій. Адже відомий педагог А. Макаренко стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці». Тому майбутній кваліфікований робітник виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках під час повторення, вивчення та закріплення навчального матеріалу.

Ігри допомагають опрацьовувати матеріал так, щоб учні набули практичних умінь та навичок. А це важливо тоді, коли вони вчаться вирішувати ситуаційні завдання на уроках спецтехнології.

Ігри, які я використовую умовно можна поділити на рольові та ігри-змагання.

Рольові ігри дозволяють мені ефективно використовувати «надлишкову» активність учнів, спрямовуючи їх у корисне русло. Вони формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми, вміння чітко формулювати свою точку зору, вести конструктивну й обґрунтовану дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень.

На рольових уроках учні можуть одержати додаткові знання, отримати відповіді на невисвітлені у навчальному курсі питання; учні можуть показати вміння застосовувати отримані знання під час розв’язування практичних завдань. Такі уроки можна проводити під час вивчення тем «Овочі, гриби: механічна кулінарна обробка; продукти їх переробки», «Супи», «Соуси».

Наведу приклади практичних завдань, які я використовую при проведенні рольових ігор:

1.      Ви працюєте кухарем в гарячому цеху їдальні при університеті. Визначте, скільки та якої сировини потрібно взяти для приготування 60 порцій супу молочного з макаронними виробами, якщо відсутнє свіже молоко, а є сухе, вихід 1 порції – 250.

2.      Завідуюча виробництвом ресторану включила в меню суп із суміші сухофруктів. Скільки порцій супу з виходом 1 порції – 500 г можна приготувати, якщо є 1,2 кг крохмалю? Визначте набір продуктів для гарніру – запіканка манна.

3.      Надійшло замовлення на виготовлення 7 кг соусу майонез по колонці 2 Збірника рецептур страв та кулінарних виробів. Скільки продуктів потрібно взяти, щоб виконати замовлення?

Ігри-змагання можна застосовувати на всіх етапах уроку: під час актуалізації знань учнів, закріплення нового матеріалу, вивчення нової теми, при підведенні підсумків вивченої теми, підтеми. Використання таких ігрових форм підвищує в учнів інтерес до предмету і сприяє отриманню ними навичок застосування набутих знань у професійній діяльності.

Серед таких ігор цікаво проходять вікторини, ігри «Темна конячка», «Вірю – не вірю», «Дешифрувальник», «Аукціон знань». Ці ігри не займають багато часу на уроці, але цікаві для учнів, спонукають їх читати додаткову літературу, а викладачу допомагають активізувати пізнавальну діяльність учнів.

Приклад запитань для вікторини з теми «Страви з риби»:

1)      Що є найважливішою складовою м’яса риби?

2)      Який білок надає бульйону клейкості?

3)      Яка речовина надає рибі солодкуватого смаку після теплової обробки?

4)      Яку рибу відносять до прісноводної?

5)      Який термін зберігання живої риби?

6)      Який термін зберігання мороженої риби при температурі 0-2 С?

7)      З якої родини риб отримують червону ікру?

8)      Риба якої родини не має кісток?

9)      В якому цеху обробляють рибу?

10)  Яка риба має отруйну темну плівку?

11)  Яку рибу найчастіше використовують для фарширування?

12)  Який термін зберігання рибного фаршу?

13)  Які рибні напівфабрикати мають форму листочка?

14)  В якій паніровці обкачують зрази «Хрещатик»?

Гра «Вірю – не вірю». Учням пропонується дати відповіді на запитання, що починаються зі слів «Чи вірите ви, що…» Гра може бути проведена з усією групою або між парою учнів. В залежності від резерву часу учні дають короткі відповіді, або короткі обґрунтовані пояснення. Перемагає група (учень), яка правильно відповість на більшу кількість запитань у найкоротший час.

1. Чи вірите ви, що овочі поділяють на дві групи: вегетативні і плодові?

2. Чи вірите ви, що пастернак входить до підгрупи десертних овочів?

3. Чи вірите ви, що в серцевині моркви відкладається більше клітковини, менше поживних речовин?

4. Чи вірите ви, що сульфітація – це консервування картоплі бензойною кислотою?

5. Чи вірите ви, що боби звуть рослинним м’ясом?

6. Чи вірите ви, що другі страви заморожують?

7. Чи вірите ви, що пошкоджену гусінню капусту опускають в підкислену воду?

8. Чи вірите ви, що оброблені печериці зберігають в підкисленій воді?

9. Чи вірите ви, що цибуля має лікувальне значення?

10. Чи вірите ви, що обчищену картоплю можна зберігати 1 добу?

«Дешифрувальник» - це гра, яка використовується для розвитку фантазії та швидкого мислення. Суть: слово записане не буквами, а цифрами і його потрібно розшифрувати, співставивши цифри з алфавітом. Таку гру можна використовувати при повторенні попередньої теми, закріпленні нового матеріалу.

1. Як називають камери, в яких розморожують м'ясо? 2276566263
2. Як називають великокусковий напівфабрикат з вирізки? 6566137
3. Яка найцінніша частина яловичої туші? 1363341
4. Який напівфабрикат нарізають під прямим кутом з середньої частини вирізки? 7342
5. Який натуральний напівфабрикат з яловичини панірують? 65586246

Гра «Темна конячка». У картонний ящик вкладаються скручені в трубочку папірці із запитаннями. Учні по черзі підходять до ящика, витягують аркуші із запитаннями і дають відповіді на них:

1.      Чому пшоно промивають гарячою водою?

2.      Чи можна зберігати каші більше 4 год? Чому?

3.      Як утворюється приварок?

4.      Для чого перед варінням каш додають жир?

5.      При якій температурі в’язка каша на тарілці тримається гіркою?

6.      Каші якої консистенції використовують для приготування котлет, биточків?

7.      Які запіканки називають крупниками?

8.      Чим відрізняються пудинги від запіканок?

9.      Чому бобові не можна замочувати у воді при температурі вище 15 °С?

10.   Якими способами варять макаронні вироби?

«Аукціон знань» - складніша гра, потребує певної підготовки учнів. Доцільно проводити її при вивченні тем «Супи», «Страви і гарніри з овочів», «Страви з риби», «М’ясні гарячі страви». Наприклад, після вивчення теми «Супи» проводжу аукціон знань: хто швидше і найбільше складе страв із продуктів, які зображені на малюнках.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що ігри змінюють обстановку на уроці, його клімат. Вони також допомагають вільному спілкуванню учнів з викладачем, знімають з деяких учнів закомплексованість, невпевненість, створюють таку робочу атмосферу, де зацікавлені і задіяні всі. А від цього виграють і учні, і викладачі, бо результат – це хороші знання і професійні навички учнів.